Психологічна залежність від партнера
250
Психологічна залежність від партнера
Коли говорять про психологічну залежність від партнера, зразу виникає невтішне уявлення про патологію: спільне життя ради дітей або закоханість з мазохістськими нахилами. Проте таке явище не рідкість навіть у зовнішньо благополучних сім’ях.
Якщо вам кажуть, що людина не хоче жити без вас, будьте впевнені – це справжня любов, а не залежність.
Психологічна залежність Залежність – це своєрідна форма одностороннього руху. Іншими словами, залежна людина пов’язує всі свої бажання, цілі та емоції з об’єктом своєї залежності.
І часто ці дві людини є парами, тобто сім’єю або не зовсім.
Залежність від партнера – звідки вона береться? Ви були абсолютно нормальною людиною до зустрічі з партнером, але тут ви перестаєте помічати свої потреби та бажання, звертаючи увагу тільки на партнера. І, на додаток, неможливість відійти на довгий час. А після (залежить від розвитку вашого відношення) – туга, незадоволення собою, ревнощі.
Як я на тебе дивлюся в дзеркало.
Не кожна людина може стати залежною від свого партнера. До групи ризику входять ті, хто був постійно під контролем батьків, легко впливові та незапевнені в собі люди.
Існує кілька можливостей набути залежності.
В пориві єдиного.
У даній ситуації просте висловлення “злиття сердець” людина сприймає дуже серйозно. Вважаюч
чоловіка, який кохає, має бути злитим у всьому і, в результаті, свої бажання починає сплутувати з бажаннями партнера. Залежна людина втрачає здатність розуміти свої потреби, розрізняти їх від бажань партнера.
Як ти скажеш.
Другий пастка – це бажання виправдати очікування партнера. Не конфліктувати, не сперечатися, не ставити крапок і ком. Особливо, коли йдеться про авторитети для вас. Але, насправді, можна залишитися без родини.
Я знаю, як ти відчуваєш.
Остання пастка – це перенесення своїх емоцій на ближнього. Це дозволяє наділяти улюблену людину лише своїми емоціями і почуваннями, а потім насолоджуватися, уявляючи, що ви є одне ціле.
Угода суспільна.
Незважаючи на все, жінки найбільше схильні до залежності від коханої людини. І, звичайно, частково винні традиційні цінності, які жінки, схильні до залежності, розуміють не зовсім правильно для себе.
- “Сім’я і кохання – це призначення жінки”.
Придбавши кохану людину, такі жінки нав’язують собі думку, що їхні стосунки є вічними. Стосунки для них стають неодмінністю, за якою потрібно постійно будувати і лелеять їх.
У такій ситуації жінка стає залежною лише тому, що для неї припинення відносин є неприйнятним. Я не кажу про створення нових стосунків, якщо старі вичерпали себе. Вона буде вигадувати виправдання і переконувати себе, що це її при, що таке “не можу”. Це також залежність, коли замість “я” існує тільки “ми”. А якщо ви почуєте: “Я без тебе не хочу жити”, то повірте – це любов.
Звичайно, будь-яку залежність потрібно подолати і стати незалежним. Для цього потрібно зрозуміти, що бути незалежним не так вже й страшно. Це не синонім самотності. Ні. Це скоріше перетворення ваших відносин у новому світлі. Потім розділіть простір на площині. В одному – тільки ваші інтереси, а в іншому – інтереси партнера. І останній крок – визначте ваші достоїнства, через які ви можете назвати себе окремою “Я”.
