Чому так боляче кохати того, хто не любить тебе так само?

Чому так боляче кохати того, хто не любить тебе так само?

На жаль, відчуття справжньої любові ніколи не зникне повністю. З часом ти навчишся жити з цим болем, твій розум звикне до нього.

Я вважаю, що це через прив’язаність і невиконані очікування. Кожен заслуговує на любов і щастя. Але це дійсно болить, якщо ти так сильно кохаєш когось зі всієї душі, але твої почуття не відповідаються. Ти ніколи повністю не зможеш перейти над цим, якщо ти коли-небудь справді кохав її, але ти повинен почати жити з цим.

Спогади не болять. Любов не болить. Це прив’язаність болить. Це очікування болить. Це уявлений майбутній, який тепер розбитий, болить.

Коли ми втрачаємо тих, кого ми так сильно кохаємо, і вони виходять із нашого життя з якоїсь причини, це болить. Це не означає, що спогади переслідуватимуть нас. Це розпадений майбутній, що болить нас. Жити у минулому з тими, кого ми кохаємо, приносить нам сльози, не тому що це втрачено, а тому що було щось, що могло бути назавжди, але таким не стало. Це болить. Це жалить, і ми схильні асоціювати це з хорошими спогадами. Іноді ми кохаємо людей більше, ніж спогади, які вони нам дали. Ми закохуємося в людину, а не тільки в спогади. Ми любимо, ми живемо, щоб створювати красиві спогади для себе і для тих, кого ми любимо.

Очікування болять у пропорції до емоційного інвестування. Коли ми занадто сильно прив’язані до когось або чогось, ми формуємо прив’язаність, яка веде до очікувань. Коли ці очікування не збуваються, це жалить і ранить зсередини.

Пройти через це можна, пробачивши і рухаючись далі, приймаючи, що ти ніколи не зможеш повністю забути цю справжню любов. Прощення – це твоя риса. Воно залежить від тебе, а не від іншої людини. Ти хочеш пробачити їх, тому що ти хочеш мир у своїй душі і не хочеш тримати образи проти когось у своєму житті.

Пробачай, тому що у тебе сильне серце. Пробачай, тому що ти сильна.

Найсильніші люди – ті, хто прощає тих, хто навіть не виражає жалю за те, що тебе поранили.

Пробачай, але не забувай вивчені уроки.

Прийми це і рухайся далі у своєму житті.

Твої почуття – це НЕ зобов’язання з їхнього боку. Можливо, ти відчуваєш, що ви двоє були б найкращими разом, але він/вона також повинен почувати те саме хоча б раз.

Якщо це призначено і якщо він/вона також відчувають, що ви двоє були б найкращими разом, вони повернуться. Доти прийми їхнє рішення, тримайся подалі і рухайся далі.

Якщо ви призначені один для одного, жодна відстань або час не зможуть вас розлучити. Справжня любов завжди знайде свій шлях, ВРЕЖЕ.

Не фальшивіть свої почуття. Плачте, якщо вам захочеться, сердіть

ся, якщо вам захочеться, але повністю переживайте всі ці емоції. Час може зменшити біль. Пам’ятайте, що ви ніколи не зможете повністю забути його/її, але ви повинні навчитися жити з цим.